Терапевтична група танцювально - рухової взаємодії “Мама і дитина”

Психотерапевтична група танце-рухової взаємодії спрямована на дослідження і на розвиток ранньої комунікації між дитиною і батьками.
Терапевтичний процес спрямований, у першу чергу, на відлагодження ранніх механізмів безпечної психологічної прив’язаності, які є основою формування особистості дитини, її комунікації, її пізнавальної активності, її мовлення, рухової сфери.
Групова модель терапевтичного впливу включає три взаємопов’язані блоки:
- Соціально-емоційний (комунікація, розвиток відчуття себе);
- Тілесний (рухова сфера);
- Пізнавальний (мислення);
Основні завдання групи:
- Допомогти налагодити комунікацію між мамою і дитиною, краще розуміти комунікативні сигнали один одного, будувати невербальний діалог.
- Формування позитивного досвіду міжособистісної взаємодії мами і дитини, виробляти позитивну мотивацію дитини до спілкування з іншими.
- Сприяти виробленню навиків психічної і фізичної саморегуляції дитини.
- Формувати у дитини відчуття власного «Я», позитивного усвідомлення себе і ставлення до себе.
- Сприяти розвитку вміння співпереживати, виражати власні емоції і розуміти емоційні прояви інших.
В основі терапевтичної програми роботи групи лежить погляд на взаємодію між матір’ю і дитиною як на танець, який починається ще в утробі, співстворюється, розвивається, вибудовується ними обома. Гармонійний танець-спілкування матері і дитини є особливо важливим у період раннього віку - в довербальний етап розвитку дитини, коли основним способом сприймання світу є тілесний, коли найважливішим є невербальний контакт.
Структура терапевтичної програми групи танце-рухової взаємодії «Мама і Дитина» розрахована на послідовних десять сесій, кожна з яких присвячена певній темі і розв’язанню конкретних завдань.
Досвід, здобутий під час групових сесій, допоможе Вам зрозуміти, відчути, навчитися:
- чого насправді потребує Ваша дитина;
- як створити середовище для її вільного творчого самовираження і комунікації;
- як навчити дитину адекватно ініціювати, підтримувати, завершувати контакт;
- як (саме через невербальну взаємодію) підтримати дитину у подорожі до більш адаптивного функціонування і до кращого спілкування;
- що намагається повідомити дитина через істерики, страхи, поведінкові розлади, і як справлятися з цим дорослому;
- як допомогти дитині виробити навички поведінкової, фізичної та емоційної саморегуляції;
- що таке безпечна прив’язаність і як вона впливає на розумовий, мовленнєвий, фізичний розвиток дитини.
Теми:
- побудова тілесного образу власного "Я";
- розвиток усвідомлення себе, усвідомлення Інших та власних відмінностей від Інших;
- розвиток навичок міжособистісних відносин;
- регуляція поведінки, емоцій, контроль тілесних імпульсів;
- розвиток уваги і зосередження;
- невербальні і вербальні засоби комунікації.